Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів МИСТЕЦТВО

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ УКРАЇНИ

МИСТЕЦТВО

5– 9 класи

Навчальна програма

для загальноосвітніх навчальних закладів[1]

Укладачі програми (2012 рік):

Людмила Масол, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук (керівник групи);

Оксана Коваленко, головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України;

Галина Сотська, заступник директора з науково-експериментальної роботи Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук; старший науковий співробітник;

Галина Кузьменко, старший викладач кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук;

Жанна Марчук, учитель образотворчого мистецтва гімназії № 290 м. Києва, заслужений учитель України, учитель-методист;

Олена Константинова, учитель образотворчого мистецтва спеціалізованої школи з поглибленим вивченням англійської мови № 16 м. Києва, вчитель-методист;

Людмила Паньків, доцент кафедри фортепіанного виконавства і художньої культури Інституту мистецтв Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кандидат педагогічних наук;

Ірина Гринчук, доцент кафедри інструментального виконавства Тернопільського національного університету ім. Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук;

Надія Новикова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 4 м. Бучі, Київська область, заслужений учитель України, кандидат педагогічних наук;

Наталія Овіннікова, вчитель музичного мистецтва та художньої культури ЗОШ І– ІІІ ст. № 119 м. Києва, учитель-методист.

Робоча група з оновлення програми:

Олена Гайдамака, старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», кандидат педагогічних наук;

Наталія Лємешева, методист образотворчого мистецтва лабораторії виховної роботи лабораторії КНЗ «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради», Черкаська обл.;

Тетяна Абрамян, учитель музичного мистецтва Торецькоi загальноосвітньої школи I–III ст. № 10 Торецькоi міської ради, Донецька обл., учитель-методист;

Оксана Гусєва, викладач образотворчого мистецтва Педагогічного коледжу ім. А. Ю. Кримського м. Володимир – Волинського, Волинська обл.;

Олена Коваль, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Загальноосвітній навчальний заклад
І ступеня – гімназія № 39» Кам’янської міської ради, Дніпропетровська обл., учитель-методист;

Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інститут майбутнього, м. Київ;

Тетяна Шлєєнкова, учитель образотворчого мистецтва комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітня школа I–III ступенів № 24 – центр дитячої та юнацької творчості «Оберіг» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області», Кіровоградська обл., заслужений учитель України.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

●                виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;

●                формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;

●                розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

●                стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;

●                розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

●                формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

●                наступності між початковою, основною і старшою школою;

●                поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;

●                інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;

●                креативності (пріоритет творчої самореалізації);

●                варіативності змісту, методів, технологій;

●                діалогічності, полікультурності.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів. Компетентнісний підхід сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей. Особистісно зорієнтований підхід забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток художніх умінь і здатності застосовувати їх у навчальній та соціокультурній практиці. Інтегративний підхід виражається в акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та пошуку міжпредметних зв’язків із предметами інших освітніх галузей, інтеграції шкільного навчання мистецтв із соціокультурним середовищем.

Предметна мистецька компетентність (музична, образотворча, хореографічна, театральна, екранна) — це здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва. Вона формується у процесі опанування учнями системи знань та уявлень у сфері певного виду мистецтва (знаннєвий компонент), набуття ними художньо-творчого досвіду з мистецтва (діяльнісний компонент), виховання ціннісних орієнтацій щодо мистецтва та мистецької діяльності (ціннісний компонент).

Під час опанування учнями різних видів мистецтва формуються міжпредметні естетичні компетентності — здатність учня орієнтуватися в естетичних нормах різних сфер соціуму відповідно до сформованих естетичних ідеалів і цінностей, системи інтегрованих мистецьких знань і досвіду.

Предметні мистецькі та міжпредметні естетичні компетентності виявляються у здатності особистості використовувати набутий досвід мистецької діяльності у навчальних і життєвих ситуаціях, зокрема під час практичної, пізнавальної й творчої діяльності, сприймання, аналізу, інтерпретації творів мистецтва, участі у різних мистецьких заходах; у висловлюваннях, судженнях щодо ціннісного ставлення та щодо усвідомлення соціального, культурного, особистісного значення мистецтва; у критичній оцінці на основі естетичних засад та аргументації своєї позиції щодо творів мистецтва, довкілля, медіа й інтернет-ресурсів; у продукуванні креативних ідей та пропонуванні способів їхньої реалізації; в умінні трансформувати мистецькі знання у досвід діяльності виконання практичних і творчих завдань, естетизації середовища та корекції власного емоційного стану, задоволення власних творчих потреб тощо.

Мистецтво відіграє важливу роль у формуванні ключових компетентностей, зокрема:

Таблиця

Ключова компетентність	Компоненти
1.      Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)  мовою	Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення
2.      Спілкування іноземними мовами	Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов
3.      Математична компетентність	Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях	Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо) Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації
5. Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей
6. Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку
7. Ініціативність і підприємливість	Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат
8. Соціальна та громадянська компетентності	Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності
9. Обізнаність і самовираження у сфері культури	Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства
10. Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові лінії — соціально значущі надпредметні теми, які сприяють формуванню в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Зміст наскрізних змістових ліній є складовою основного змісту освіти і реалізується через  відповідні трактування, приклади і методи навчання, створення надпредметних, загальношкільних проектів (зокрема,через творчу роботу, яка виходить з наскрізних тем або інтегрує навчальні предмети) тощо.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоров’я і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

Характеристика структури програми й особливості організації навчально-виховного процесу

Структура програми «Мистецтво» зумовлена логікою побудови всього курсу, яка забезпечує цілісність змісту мистецької освіти в основній школі. Логічна послідовність тем за роками навчання (однакова і для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, і для інтегрованого курсу) охоплює такі ключові естетичні категорії,  як види, жанри, стилі мистецтва. Спільна тематика кожного року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».

Основні види діяльності учнів на уроках охоплюють художньо-творче самовираження; сприймання, інтерпретацію та оцінювання художніх творів; пізнання явищ мистецтва й засвоєння відповідної мистецької термінології.

У 5–7 класах пріоритетними є різноманітні форми  практичної діяльності учнів, під час якої відбувається їхнє самовираження у співі, інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні, театралізації тощо. Учні засвоюють особливості мови різних видів мистецтва (5 клас), палітру жанрів музичного та образотворчого мистецтв
(6 клас), новітні явища в мистецтві в єдності традицій і новаторства (7 клас). У 8–9 класах учні опановують стилі та напрями мистецтва, які історично склалися впродовж епох, тому пріоритетними стають такі види діяльності, як інтерпретація художніх творів у культурологічному контексті, виконання індивідуальних і колективних проектів. Водночас поглиблюються знання термінології (мистецтвознавча й культурологічна пропедевтика).

Окрім внутрішньої галузевої інтеграції, доцільно використовувати міжпредметні зв’язки й з іншими освітніми галузями: «Мови і літератури», «Суспільствознавство», «Технології», «Здоров’я і фізична культура» та ін.

Програма передбачає творче ставлення вчителя до змісту і технологій навчання, поурочного розподілу навчального художнього матеріалу. Учитель самостійно  визначає обсяг годин на вивчення окремої теми навчальної програми, за необхідності має право змінювати порядок вивчення тем у межах навчального року. Він має можливість обирати мистецькі твори для сприймання та співу, орієнтуючись на навчальну тематику й критерій їх високої художньої якості, а також розробляти художньо-практичні й ігрові завдання для учнів, ураховуючи програмні вимоги, мету уроку, дбаючи про цілісну драматургію уроку.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування, якому підпорядковуються дидактичні завдання, тому вчитель має сприяти зростанню в учнів інтересу до мистецтва, розвитку здатності емоційно реагувати на художні твори і знаходити в них особистісний смисл.  Отже, головне надзавдання вчителя — створити захопливу й емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість — в особистісній і соціокультурній діяльності.

Години резервного часу використовуються на розсуд учителя —  на відвідування музеїв, виставок, театрів тощо.

Загальна тематична структура програми

Клас	Тема	Кількість годин на тиждень
		Інтегрований курс «Мистецтво»
		Музичне мистецтво	Образотворче мистецтво
5	Види мистецтва	1	1
6	Жанри мистецтва	1	1
7	Мистецтво: діалог традицій і новаторства	1	1
		Інтегрований курс «Мистецтво»
8	Мистецтво в культурі минулого	1
9	Мистецтво в культурі сучасності	1

Особливості оцінювання результатів навчання

Багатокомпонентність змісту мистецької освіти зумовлює багатофункціональність оцінювання досягнень учнів у цій галузі, єдність діагностичної, коригувальної, стимулюючо-мотиваційної, навчальної, виховної, розвивальної, прогностичної функцій.

Об’єктами перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти мають стати основні компетентності:

●      предметні мистецькі;

●      міжпредметні естетичні;

●      ключові.

Система оцінювання результатів навчання в освітній галузі «Мистецтво» ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його недоліків і прорахунків, а  рівень особистісних досягнень.  Як відомо, значну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів. Тому індивідуальний і диференційований підходи до оцінювання мають надзвичайно важливе значення. Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів — інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, — дають змогу вчителеві об’єктивно, але водночас і гуманно (не пригнічуючи особистість) оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

До основних видів оцінювання належать:  поточне (виконує діагностичну, стимулюючу, коригуючу функції), тематичне  і підсумкове (семестрове і річне). Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка й взаємне оцінювання.

Тематична структура програми «Образотворче мистецтво» (5–7 класи)

35 годин на рік  (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
5	Види мистецтв	Графіка
		Живопис
		Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
		Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва   (архітектурою, літературою, музикою, театром, цирком, кіно)
6	Жанри  мистецтва	Анімалістичний жанр. Пейзаж
		Портретний жанр
		Побутовий жанр. Натюрморт
		Жанри: історичний, міфологічний, релігійний, батальний
7	Мистецтво: діалог традицій  і новаторства	Мистецтво в нашому житті
		Дизайн

5 клас. Види образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів		Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає види графіки, засоби художньої виразності графіки (лінія, штрих, крапка, пляма); основні закони композиції Діяльнісний компонент ●     відтворює об’єкти навколишнього світу засобами художньої виразності графіки; ●     передає об’єм предметів засобами світлотіні; ●     дотримується основних законів композиції; ●     застосовує різні графічні техніки та матеріали Ціннісний компонент ●     висловлює власні судження про естетичну цінність графічних творів; ●     аналізує власні графічні творчі роботи та роботи однолітків; ●     усвідомлює значення графіки як основи інших видів образотворчого мистецтва		Графіка
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає види живопису; властивості кольору (насиченість, світлота, відтінок); ●     називає засоби художньої виразності живопису (колір, колорит, контраст, нюанс, колірна гама) Діяльнісний компонент ●     відтворює красу навколишнього світу засобами живопису; ●     передає об’єм предметів кольором; ●     дотримується основних законів композиції; ●     уміє передавати плановість засобами живопису; ●     застосовує різні живописні техніки та матеріали (акварель, гуаш) Ціннісний компонент ●     аналізує власні живописні творчі роботи й роботи своїх однолітків; ●     висловлює судження, ціннісні ставлення до творів живопису, які є  культурним надбанням людства в Україні й світі		Живопис
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає види скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; матеріали скульптури; види орнаментів; ●     розуміє засоби художньої виразності скульптури й декоративно-прикладного мистецтва; ●     називає закономірності стилізації Діяльнісний компонент ●     уміє створювати художні образи людей, тварин, сюжетно-тематичні композиції з різних пластичних матеріалів (кругла скульптура, рельєф); ●     уміє створювати орнаментальні композиції; ●     стилізує природні форми (тварин, птахів, квітів) для створення декоративних композицій; ●     застосовує різні техніки, прийоми та матеріали для реалізації творчого задуму в декоративних і скульптурних композиціях Ціннісний компонент ●     висловлює власні судження про твори декоративно-прикладного мистецтва й скульптури; ●     усвідомлює значення творів декоративно-прикладного мистецтва і скульптури у формуванні і збереженні культурної спадщини України й світу		Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     розуміє зв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв (музикою, літературою, театром, цирком, кіно); ●     знає та розуміє особливості засобів художньої виразності різних видів мистецтв Діяльнісний компонент ●     застосовує відповідні засоби художньої виразності, техніки та матеріали для створення композицій; ●     уміє створювати образотворчі композиції, які відображають взаємозв’язок між різними видами мистецтв Ціннісний компонент ●     висловлює власні судження про нерозривну єдність різних видів мистецтв; ●     усвідомлює те, що в поєднані образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв повною мірою відображається багатоплановість і складність навколишнього середовища; ●     виявляє значення роботи художника в театральному, цирковому мистецтві та кіно		Взаємодія образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтв
Наприкінці 5 класу учень/учениця виявляє здатність: ●    розрізняти види образотворчого мистецтва, порівнювати засоби художньої виразності творів образотворчого мистецтва, інтерпретувати їхній зміст; ●    розуміти взаємодію образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, театром, цирком, кіно) та застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній та виражальній діяльності; ●    виконувати практичні роботи в різних техніках образотворчого мистецтва; ●    висловлювати власні судження щодо творів образотворчого мистецтва, виявляти естетичне ставлення до них, брати участь у міжособистісному спілкуванні з приводу мистецтва, співпрацювати в групах; ●    проявляти допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати різні джерела інформації в пізнавально-практичній діяльності
6 клас. Жанри образотворчого мистецтва
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає особливості анімалістичного і пейзажного жанрів; види пейзажів; елементарну будову тварин; ●     розуміє закони лінійної та повітряної перспективи; послідовність зображення тварин та пейзажу Діяльнісний компонент ●     створює художні образи тварин на площині та об’ємні, у статиці та динаміці; ●     передає простір засобами лінійної та повітряної  перспективи; ●     дотримується законів композиції під час виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●     усвідомлює відповідальність людини за збереження природного середовища свого краю, України й планети; ●     висловлює й аргументує своє ставлення до творів анімалістичного та пейзажного жанрів	Анімалістичний      жанр. Пейзаж
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає види портрету й особливості портретного жанру; ●     розуміє елементарну будову та пропорційні особливості голови та фігури людини Діяльнісний компонент ●     створює образи людини на площині та в об’ємі; ●     зображує фігуру людини у статиці та динаміці; ●     відтворює міміку, емоційні стани людини; ●     застосовує художні прийоми для  створення шаржів, карикатур Ціннісний компонент ●     висловлює судження щодо творів портретного жанру різних видів, стилів, епох; ●     висловлює ціннісні ставлення щодо ролі портретів як культурного надбання людства; ●     усвідомлює цінність  поваги, розуміння, шанобливого  ставлення до людини	Портретний   жанр
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає закони зображення  інтер’єру ●     розуміє особливості побутового жанру й натюрморту; Діяльнісний компонент ●     виконує пошукові ескізи варіантів композиції натюрморту; ●     дотримується послідовності зображення натюрморту; ●     зображує натюрморти в різних видах образотворчого мистецтва; ●     відтворює сцени з повсякденного життя людей у сюжетно-тематичних  і декоративних композиціях; ●     застосовує різні техніки та матеріали у процесі виконання творчих робіт Ціннісний компонент ●     висловлює ціннісні ставлення щодо творів образотворчого мистецтва, які  відображають життя та побут різних верств населення минулого й сучасності; ●     усвідомлює загальнолюдські, естетичні та художні цінності, транслятором яких є образотворче мистецтво	Побутовий жанр. Натюрморт
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає і розуміє особливості історичного, міфологічного,  релігійного,  батального  жанрів Діяльнісний компонент ●     уміє виділяти композиційний центр у сюжетно-тематичній композиції; ●     використовує різні техніки для створення сюжетно-тематичні композиції в історичному, батальному, релігійному, міфологічному жанрах Ціннісний компонент ●     усвідомлює роль образотворчого мистецтва як засобу збереження історичної пам’яті людства; ●     висловлює судження щодо творів мистецтва вітчизняного і світового значення	Жанри: історичний,   міфологічний,  релігійний, батальний
Наприкінці 6 класу  учень / учениця  виявляє здатність: ●    інтерпретувати твори образотворчого мистецтва різних жанрів; ●    виконувати творчі роботи в різних жанрах образотворчого мистецтва; ●    розуміти зв’язок образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей, застосовувати міжпредметні компетентності в зображальній і виражальній  діяльності; ●    висловлювати оцінні судження щодо творів образотворчого мистецтва різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до художньої діяльності, брати участь у дискусіях з приводу мистецтва, аргументувати власну думку, поважати думки інших; ●    проявляти активність у процесі пізнання образотворчого мистецтва, використовувати в пошуковій діяльності різні джерела інформації
7 клас.  Мистецтво: діалог традицій і новаторства
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів			Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     орієнтується у видах архітектури; ●     знає архітектурні пам’ятки свого регіону, України та світу; ●     розуміє регіональні особливості й символіку різних видів декоративно-прикладного мистецтва (розпис, кераміка, вишивка, писанкарство, витинанка, народна іграшка тощо) Діяльнісний компонент ●     зображує архітектурні споруди за законами лінійної перспективи (екстер’єр, інтер’єр з пам’яті, за уявою); ●     створює ескізи проектів, макети екстер’єру й інтер’єру; ●     використовує в декоративно-прикладній діяльності символіку традиційної орнаментики й кольору; ●     виконує творчі роботи в різних техніках декоративно-прикладного мистецтва Ціннісний компонент ●     усвідомлює фундаментальне значення народного мистецтва й цінність особистого внеску в розвиток української культури; ●     висловлює власні судження про необхідність збереження пам’яток архітектури як художнього надбання людства; ●     виявляє емоційно-ціннісне ставлення щодо творів архітектури			Мистецтво в нашому житті
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●     знає види дизайнерської діяльності (графічний, промисловий, ландшафтний тощо); ●     орієнтується в основах специфіки видів дизайнерської діяльності Діяльнісний компонент ●     розробляє ескізи дизайну середовища; ескізи одягу з урахуванням національних традицій і сучасних тенденцій у моді; ескізи для різних видів поліграфічної продукції; ●     проектує, моделює транспортні засоби, побутові предмети на основі природних форм; ●     використовує медіа-технології у процесі створення дизайнерського продукту Ціннісний компонент ●   висловлює власні судження про роль сучасних тенденцій мистецтва у формуванні та розвитку культурного середовища України й світу; ●   усвідомлює важливість творчої діяльності для самореалізації особистості			Дизайн
Наприкінці  7 класу учень / учениця виявляє здатність: ●   самостійно інтерпретувати художні явища сучасності в єдності традицій і новаторства, розуміти їхні зв’язки з природним, соціальним і культурним середовищами; ●   застосовувати набуті знання й уміння для творчої самореалізації в соціокультурній діяльності; ●   розуміти  зв’язок  образотворчого мистецтва з предметами інших освітніх галузей та застосовувати міжпредметні компетентності  у процесі творчості; ●   висловлювати критичні судження щодо художніх явищ сучасності, виявляти естетичне ставлення до них, аргументувати власну позицію під час дискусії, брати участь у культурному житті суспільства; ●   проявляти активність у процесі пізнання художніх явищ сучасності, використовувати інтернет-ресурси, комп’ютерні технології у творчо-пошуковій діяльності

Тематична структура програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (8–9 класи)

35 годин на рік (1 година на тиждень), з них 4 години — резервний час

Клас	Тема року	Теми
8	Мистецтво в культурі  минулого	Стилі та напрями мистецтва стародавніх епох і цивілізацій: античний, візантійський, романський, готика, Ренесанс
		Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм
9	Мистецтво в культурі сучасності	Стилі та напрями мистецтва: імпресіонізм і постімпресіонізм, модернізм і постмодернізм
		Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва (музеї, медіа, реклама)

9 клас. Мистецтво у культурі сучасності
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів	Зміст навчального матеріалу
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       розуміє особливості стилів і напрямів мистецтва (імпресіонізм та постімпресіонізм, різновиди модернізму і постмодернізму); ●       знає спадщину видатних діячів вітчизняного мистецтва Діяльнісний компонент ●       створює живописні, графічні та декоративні композиції у різних стилях і напрямах; ●       застосовує знання про стилі та напрями мистецтва для самореалізації; ●       планує виконання проектів у процесі художньо-творчої і соціокультурної діяльності Ціннісний компонент ●       інтерпретує й порівнює твори мистецтва різних стилів і напрямів; ●       оцінює твори видатних діячів мистецтва України й світу; ●       усвідомлює і оцінює роль людини у створенні  історичної і культурної спадщини України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних і художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу	Стилі та напрями мистецтва (продовження)
Учень / учениця Знаннєвий компонент ●       знає види екранних мистецтв, жанри кіномистецтва; ●       називає найвідоміші музеї й художні галереї рідного краю, України, світу; ●       розуміє форми збереження культурної спадщини, роль музеїв та медіа у поширенні мистецтва; ●       розуміє значущість мистецтва в діалозі культур Діяльнісний компонент ●       класифікує твори мистецтва різних видів, жанрів, стилів і напрямів; ●       аналізує й критично оцінює сучасні явища культури, зокрема телебачення і рекламу; ●       уміє створювати ескізи рекламної продукції вітчизняного виробництва; ●       використовує комп’ютерні технології, зокрема ресурси Інтернету, для віртуальних екскурсій музеями України та світу, для виконання проектів; ●       застосовує набуті художні знання і вміння для саморозвитку, естетизації середовища; Ціннісний компонент ●       висловлює й обґрунтовує судження щодо збереження мистецтва України та світу; ●       усвідомлює значення загальнолюдських, естетичних та художніх цінностей, транслятором яких є мистецтво різних регіонів світу; ●       усвідомлює необхідність збереження художнього надбання людства; ●       усвідомлює українську культурну ідентичність, виявляє шану до мистецького надбання українського народу і гордість за нього	Екранні мистецтва. Форми поширення мистецтва
Наприкінці 9 класу учень / учениця  виявляє здатність: ●       самостійно інтерпретувати зміст творів мистецтва різних видів і стилів, розуміючи їх значення для розвитку культури; ●       виконувати творчі роботи та індивідуальні або колективні мистецькі проекти з використанням традиційних і комп’ютерних технологій; ●       застосовувати зв’язки між різними видами мистецтва у художньо-творчій діяльності; ●       виявляти особистіно-ціннісне ставлення до художніх явищ сучасності, висловлювати аргументовані оцінки, ●       брати активну участь у дискусіях, шкільних культурно-мистецьких заходах; ●       здійснювати самостійну пошуково-дослідну діяльність щодо мистецьких явищ різних стилів і напрямів, використовувати комп’ютерні технології для віртуальних екскурсій, презентації результатів проектної діяльності; створення і оформлення шкільних музейних колекцій, художніх галерей, мистецьких віталень; ●       мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави

---

[1] Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804